Урок 3. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель.

Мета: розкрити причини, основні положення Люблінської унії, з’ясувати політику Речі Посполитої щодо України, її політичний устрій та державну систему; показати суттєву зміну становища українських земель в результаті укладання Люблінської унії; виховувати почуття патріотизму.

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

• розповідати про стан українських удільних князівств у складі Великого князівства Литовського;
• характеризувати соціальну структуру українського суспільства, церковне життя, економічний розвиток українських земель наприкінці XV - п.п. XVI ст.;
• визначати причини, основні положення Люблінської унії;
• з'ясувати політику Речі Посполитої щодо України, її політичний устрій та державну систему;
• показати суттєву зміну становища українських земель в результаті укладання Люблінської унії.

Набудуть навичок:

• роботи у складані таблиць, схем;
• користуватися історичними картами (атласами);
• аналізувати і порівнювати історичні факти.

Тип уроку: комбінований урок із використанням інтерактивних методів.

Обладнання: підручник, карта, атлас, робочі папки, ілюстративний матеріал,документи.

Основні поняття й терміни: Люблінська унія, Річ Посполита, воєводства, федеративна держава.

Основні дати: 1 липня 1569 р. — укладення Люблінської унії, створення держави Річ Посполита.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація знань

Запитання для індивідуального опитування

1) Схарактеризуйте становище основних станів українського суспільства.

2) Чим відрізнялося становище привілейованих і непривілейованих станів?

3) Які зміни відбувалися в розвитку сільського господарства?

4) Визначте характерні риси розвитку міст, ремесел і торгівлі в XVI ст.

IІІ. Мотивація навчальної діяльності

1) Евристична бесіда1. Пригадайте умови Кревської та Городельської уній.
2. Коли і між якими державами вони були укладені?
3. Яке значення вони мали для цих держав?
4. Як ці унії рішення вплинули на становище українських земель?

Робота з таблицями

Кревська унія 1385 р

• Ягайло зобов’язувався прийняти католицизм, хрестити литовське населення і приєднати до Польщі всі литовські, українські і білоруські землі. • Ягайло одружувався з польською королевою Ядвігою і ставав королем Польщі. • Король Польщі одночасно вважався і великим князем Литви. • Велике князівство Литовське фактично приєднувалося до Польщі

Городельська унія 1413 р.

• Це угода між польським королем Владиславом ІІ Ягайлом та великим князем литовським Вітовтом. • Укладена 2 жовтня 1413 р. у місті Городлі. • Вона підтверджувала існування Великого князівства Литовського як окремої незалежної держави. • Разом з тим визнавалася політична зверхність польського короля, який мав стати великим князем литовським після смерті Вітовта. • Передбачалося проведення заходів, спрямованих на уніфікацію органів управління в обох країнах, а також зрівняння в правах шляхти католицького віросповідання Польщі та Литви

IV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Передумови та причини Люблінської унії.
2. Люблінський сейм 1569 року
3. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії.
4. Наслідки Люблінської унії

Робота в групах

• 1-а група. На основі тексту підручника (С.20-21) з’ясуйте, які передумови склалися для Литви напередодні Люблінської унії

• 2-а група. На основі тексту підручника (С.21-22) з’ясуйте, які передумови склалися для Польщі напередодні Люблінської унії.

• 3-я група. З’ясуйте ставлення українців (С.22-23) до питання про об’єднання Литви і Польщі.

1. Передумови та причини Люблінської унії.

Завдання для 1 групи:

Спрогнозуйте, які б могли бути передумови та причини об'єднання Литви та Польщі.

З метою встановлення історичної достовірності подій учитель пропонує для розгляду саморобні текстові таблиці, складені з використанням опорних сигналів. Учні самотужки пробують коментувати дані.

А) Причини об'єднання Литви і Польщі.

                 економічне і політичне послаблення

Литва ► права шляхти

                 кінець XV - п.п. XVI ст. війна з Москвою

Польща   ►приваблювали землі на Сході

Україна► захист від татар

                права шляхти

Заслуховуються точки зору учнів; учитель вносить корективи, уточнення, доповнення, виправлення. Причини записуються в робочі зошити.

2. Люблінський сейм 1569 р.

Питання про Люблінський сейм вивчається шляхом поєднання розповіді вчителя й опрацювання карти та ілюстрації.

Об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в одну державу відбулося у 1569 році на спільному сеймі представників привілейованих станів обох країн у Любліні. Литовська сторона прагнула у союзі з Польщею домогтися широкої автономії, мати власну грошову одиницю; зрівняти в правах з польськими шляхтичами дрібну литовсько-українську шляхту за умови повного об’єднання держав.

Польське королівство висувало свої умови: Велике князівство Литовське утворює з Польщею єдину державу з єдиним королем і спільним сеймом; у Великого князівства Литовського залишалися своя адміністрація і судочинство.

1 липня 1659 р. була підписана Люблінська унія. Проголошувалося

об’єднання Польщі та Литви у єдину федеративну державу Річ Посполиту

(республіку).

Влада короля була дуже обмежена. Усі найважливіші питання державного життя вирішував станово-представницький парламент - сейм. Була спільна скарбниця і грошова одиниця, єдина зовнішня політика. Автономія Литви зберігалась тільки на рівні місцевого самоврядування, організації військ і судочинства. Українські землі перейшли під владу Польщі.

Робота з схемою

Польща+Велике князівство Литовське=Річ Посполита (Люблінська унія, 1569)

Робота з документом

Зміст Люблінської унії (1 липня 1569р.).

1.Проголошувалось об'єднання Польщі та Литви в єдину державу — Річ Посполиту.

2.Литві у складі Речі Посполитої надавалося право на свої законодавство, судочинство, мову (руську, білоруську), казну, військо.

3.Річ Посполита очолювалась королем, що обирався польськими і литовськими   феодалами.

4.В Литві та Польщі встановлювались однаковий державний устрій, спільна грошова система, спільний сейм.

5.В міжнародних відносинах Річ Посполита виступала як єдина держава.

Запитання до тексту.

1.Пригадайте що таке унія?

2. Коли була укладена унія?

З.Які держави причетні до її підписання?

4.Чи рівноправними стали обидві держави? Доведіть свою точку зору, спираючись на текст.

Завдання.

1.Знайдіть на карті атласу (с.2) території Польського королівства і Великого князівств Литовського до 1569 р., місто Люблін, кордони Речі Посполитої у 1569р.

2.3найдіть на карті литовські території, які внаслідок Люблінської унії увійшли безпосередньо до складу Польського королівства.(учні вказують, що це були власне українські землі Правобережжя і Лівобережжя.)

Робота над поняттями

Унія - союз.

Республіка - форма державного правління, що передбачає виборність органів влади на певний строк.

Федерація - союзна держава, яка складається з кількох державних утворень, кожне з яких має власні органи влади, але водночас підпорядковується загальнодержавним органам влади.

Річ Посполита-назва держави,що виникла влітку 1569 р. унаслідок об’єднання Польського королівства та Великого князівства Литовського

3.Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії

Після опрацювання відповідного тексту підручника С.23-24 учні відповідають

на запитання.

1. Назвіть вищі державні органи влади в Речі Посполитій.

2. Які зміни сталися в адміністративному управлінні на українських землях після Люблінської унії?

3. Яких змін зазнала судова система в Україні?

Проблемне завдання. Проаналізуйте політичний устрій та державну систему Речі Посполитої (див. схему)

У результаті аналізу схеми викладач підводить учнів до висновку, що політичний устрій Речі Посполитої базувався на шляхетській демократії.

ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ ТА ДЕРЖАВНА СИСТЕМА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

КОРОЛЬ

обирався шляхтою

Влада була обмеженою Керував закордонною

Не було спадкового титулу політикою

Не міг без згоди сейму одружитися,

видавати закони, вводити податки

сейм (станово-представницький парламент)

утворювали

король, сенат,

посольська ізба

ПОСОЛЬСЬКА ІЗБА нижня палата (складалася з депутатів, яких обирала шляхта на місцевих сеймиках)

сенат вища палата (складалася з представників вищого католицького духовенства, світських сановників)

Центральний уряд

входили не сенатори (великий коронний гетьман, його заступник — польний гетьман)

входили члени сенату — міністри (великий коронний маршалок, канцлер, коронний підскарбничий

Робота з картою.

Розгляньте карту атласу (с.2 і дайте відповіді на запитання.)

1. На які адміністративно-територіальні одиниці поділялися українські землі, що входили до складу Речі Посполитої? (Воєводства.)
2. Назвіть українські воєводства, які увійшли за Люблінською унією безпосередньо до складу Польського королівства. (Київське, Брацлавське, Волинське, Підляське воєводства.)

Розповідь учителя.

Воєводства поділялися на повіти. На чолі воєводств стояли воєводи, які були сенаторами. Адміністративна і судова влада у повітах зосереджувалася у руках старост і каштелянів (комендантів фортець).

У Речі Посполитій існувала система шляхетських станових судів.

У воєводствах і повітах періодично скликалися сеймики. На них вирішувалися переважно місцеві питання, а також обиралися депутати до сейму.

Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої

4. Наслідки Люблінської унії

Робота в парах

Працюючи в парах, учні повинні визначити позитивні та негативні наслідки Люблінської унії для України та скласти таблицю в зошиті.

Наслідки Люблінської унії для України
Позитивні	Негативні
1. У рамках однієї держави об’єдналася більшість українських земель. Це сприяло культурному і політичному об’єднанню українського народу, створювало передумови для перетворення його в націю. 2. Запорозьке козацтво активно залучалось до політичного життя і швидко перетворилося на самостійну політичну силу. 3. В Україні зросла мережа закладів освіти, став відчутним культурний вплив Західної Європи	1. Зросли повинності і податки для селян і міщан. 2. Українське населення зазнавало національно-релігійних утисків. 3. Багато українських князів і шляхта ополячувалися. Це означало, що українське суспільство втрачало свою політичну еліту. 4. Українці потерпали від сваволі з боку шляхти і коронного польського війська. 5. Польська держава не здатна була захистити українські землі від турецько-татарської агресії

V. Закріплення знань учнів.

Історичний диктант

1) Із якою державою воювало Велике князівство Литовське з 1561 р.?

2) Коли відбувся Люблінський сейм?

3) Хто виступав проти унії?

4) Коли була укладена перша унія між Литвою і Польщею?

5) За якого польського короля було підписано Люблінську унію?

6) Якою була позиція українських князів щодо можливого об’єднання Польщі й Литви?

7) Що таке федеративна держава?

8) Коли було укладено Люблінську унію?

9) Назвіть воєводства, утворені польською владою на українських землях.

10) Що окреме мали Литва і Польща згідно з унією?

11) Які позитивні наслідки унії для українських земель?

1) Які українські землі, за Люблінською унією, перейшли під

польську владу?

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати §2 С.15-21

2. Письмово С.21 питання 2.

3. Позначити на контурній карті [17, с. 2]: назви та кордони українських воєводств у складі Речі Посполитої, їх адміністративні центри; кордони та назви держав, з якими межували українські землі, що перебували під владою Речі Посполитої.

4.Підготувати повідомлення про Д. Вишневецького.